Am 10.01.25 gab es in der DRK Kaufbar eine besondere Vorstellung der Jugendgruppe PLAST. Plast – das ist Organisation den ukrainischen Pfadfinder, ukrainischer Scouting, wurde in 1912 gegründet und jetzt sehr aktiv entwickelt.
Wir geben hier eine Kurzfassung der Geschichte wider und weiter unten auch eine Zusammenfassung der einzelnen Kapitel. Anschauen kann man sich das Stück auf Youtube.
Zusammenfassung und Kapitelübersicht von Katharyna und Zoya. Video: Pedro.
Die Großmutter erzählt ihrem Enkel über den Stern, über Weihnachten, dass die Menschen dieses Fest jedes Jahr als Erinnerung an die Geburt Jesu erleben. Das Krippenspiel zeigt die Verflechtung der modernen Lebenslinie mit der Vergangenheit. Sie zeigt symbolisch rechtschaffene Menschen (Joseph, Maria, Hirten, die Heiligen Drei Könige) und Menschen, die dem Bösen dienen (Herodes, Soldaten). Und die Gerechtigkeit kommt zu ihnen – der Engel des Todes. Das Krippenspiel endet mit dem Sieg des Guten (Engel, Erzengel Gabriel, Wächter des Paradieses) und dem Gebet über das Böse (das höchste Böse, die Teufel) und die menschlichen Waffen.
Der Enkel versteht nicht so recht, ob es sich um einen Traum oder um die Wirklichkeit handelt, aber seine Großmutter erklärt ihm, dass das keine Rolle spielt. Das Wichtigste ist, den neugeborenen Jesus im Herzen zu tragen und an Wunder zu glauben!
Бабуся розповідає онукові про Зорю, про Різдво, що люди щороку переживають це свято як спогад і нагадування про Народження Ісуса. Вертеп показує переплітання сучасного лінії життя з минулим. Символічно зображаються праведні люди (Йосиф, Марія, пастушки, Три царі) і люди, які служать злу (Ірод, воїни). І на них приходить справедливість – Ангел смерті. Завершується вертеп перемогою Добра (ангели, Архангел Гавриїл, Страж Раю) і молитви над Злом (найвище Зло, чорти) і людською зброєю .
Онук насправді не розуміє, чи це наснилось, чи відбувалось насправді, але бабуся йому пояснює, що це і неважливо. Найважливіше – тримати в серці новонародженого Ісуса і вірити у диво!
Вертеп – це інсценізована розповідь про появу Бога на Землі, про подорож Марії з Йосифом у Вифлеєм, про народження Ісуса в яслах, про появу зірки та ангелів в небесах, про те, як пастушки приходили вклонитись новонародженому дитятку і як відвідували Його звіздарі (королі), і як Ірод боровся проти немовля і намагався зашкодити появі Месії. Але одночасно – це перенесення подій 2000тисячної давнини на наш час, про вічну актуальність боротьби добра і зла, про народження Христа в кожній країні, в кожному домі, в кожному серці, про щорічне пережиття народження Бога на землі.
Сцена 1
На сцені бабуся з онуком, все відбувається в теперішньому часі. Вони ідуть, бабуся наспівує коляду. Аж раптом, бачать проблиск Вифлеємської зірки. Бабуся затримує свій погляд в небі, і усміхається. Онук цікавиться, що це за зоря.
Бабуся починає розповідь про народження Ісуса.
Сцена 2
На сцені зявляється Марія з Йосифом. Прогулюються та мріють про своє майбутнє спільне подружнє життя. Коли прощаються і Йосиф відходить, до Марії зявляється архангел Гавриїл. Вона зразу лякається, але потім уважно слухає і покірно приймає передбачення Гавриїла.
Ангел зникає і картинка переходить на бабусю і онука. Онук здивовано питає: як це можливо? І як на це відреагував Йосип?
Тоді картинка переходить на Йосипа з Марією. Марія мімічно розказує Йосипу про видіння ангела, і що вона породить Боже дитя. Йосип засмучений і готовий відпустити марію, щоб позбавити її гіркого сорому. Марія засмучено йде, а Йосифу являється Архангел Гавриїл, який сповіщає,що марія сказала правду.
Сцена 3
На сцені появляється Ірод. Він задумливо стоїть оберненим спиною. Ззаду потихеньку підкрадаються чорти, які ведуть спочатку між собою діалог, їм страшно почати говорити до Ірода, бо він якийсь злий.
Підходять. Низько кланяються, підлещуються, готові догодити своєму панові. Ірод викрикає, що з року в рік повторюється історія народження Ісуса, але тепер він викликав закляттям Верховного темного ангела – Короля Зла і все стане так, як він хоче. Чорти лякаються Короля Зла, і не мають бажання з ним мати справу, але поспокушати людей, гріхи яких нададуть сили Темному Королю Зла – вони готові і біжать виконувати завдання.
Сцена 4
На сцені появляються два воїни. Вони говорять різні дурниці, метушаться, величають свого царя. Ірод їм розповідає, що йдуть звіздарі до Месії, і дає наказ воїнам до себе трьох звіздарів направити. Один Воїн дає іншому копняка, і той біжить за царями.
Поки співаємо колядку, Ірод роздумує, як йому позбутися Месії, а Воїн повертається з царями. Царі розповідають про Зірку і про народженого Бога, що вони ідуть йому дари принести і поклонитись, а Ірод лицемірно розповідає, що він все знає про Зірку, про Месію, але так як він не має часу на такі речі, бо має державні справи, тому як тільки звільниться – зразу за ними послідує. А коли царі відходять, прикликає воїнів і наказує за царями простежити.
Сцена 5
На сцені Йосиф з Марією, які втомлено ідуть у Вифлеєм. А на зустріч їм нанесло чортів, які вертаються із свого завдання. Вони хочуть і цих людей поспокушати, але впізнають Святу Родину і обговорюють, як можна догодити Іроду, можна навіть вбити Марію, то ж не народиться Месія.
Чорт хоче на неї напасти, але коли Марія оглядається, нікого не бачить, бо Ангели заступають дорогу чортам і оберігають Пресвяту Родину. Йосиф заспокоює Марію і вони ідуть далі.
Чорти сахаються ангелів, ангели відволікають чортів на себе і пресвята Родина прямує далі. А чорти кривляються і вихваляються, що ангели не зможуть нічого зробити, бо скоро Зло запанує на землі. І не встигли вони це сказати, як вдарив сильний грім, все затряслося, ангелів і чортів аж відкинуло. Вони не розуміли що відбувається. Чорти втекли, а ангели полетіли вслід за Марією з Йосипом.
Сцена 6
Знову гримить грім. На сцені Ірод, який стоїть спиною, і кричить: нарешті на Землю вийшов Верховний Король Зла. Ірод відступається, Король Зла тріумфує, звільнений від підземного забуття. Але раптом грають сурми. Чути голос Стражника раю, який каже, що бачить Короля Зла, а значить закляття втратило свою силу.
В цей момент, на передньому плані картинка, де сидять бабуся і внучка. Вони налякалися, а бабуся каже, що цей грім віщує недобре, старі люди переказували, що колись Король Зла був замкнений в підземному царстві, але якщо хто почує такий страшний грім – значить на гору вибралось Зло, а це віщує біду по всій Землі.
Сцена 7
На сцену виходять пастушки, налякані громом в цю пору року, але їм зявляється Гавриїл, який їх заспокоює бо народжується Бог і показує шлях, куди мають пастушки прийти поклонитись новонародженому Месії. Пастушки йдуть. Звучить колядка Во Вифлиємі зоря сіяє, під час якої Марія народжує Ісуса і на сцені Йосиф з Марією та яслами, які колишуть і співають Дитяткові.
Заходять пастушки, кланяються Новонародженому Богу, за ними до стаєнки приходять Царі, приносять дари як Цареві всіх царів на землі. Підступні воїни простежують, куди прийшли царі і приводить до цього місця Ірода.
На передньому плані Онук з Бабусею підходять до стаєнки, моляться і відходять.
Вбігає Ірод, Чорти і Воїни. І одночасно вилітають Ангели, щоб зупинити Ірода, але Ірод каже, що вище нього зявилась сила, яка подолає і Ангелів і знищить Месію. Ірод сміється і відступається. З’являється Король Зла, який відкидає ангелів, але не може до Ісуса приступити і вимагає від Ірода вбити Немовля. Ірод замахується мечем, аж тут появляється Ангел смерті. Ірод зупиняється.
Сцена 8
В цей момент, онук згадує, що залишив біля стаєнки свій ціпок, і каже бабусі, що він її наздожене, лиш повернеться на хвилинку за ціпком до шопки. Онук здивовано побачить живу картину, як Ірод намагається вбити Ісуса, підбігає, хапає свій ціпок, і вибиває Іроду меч з руки, і стає над яслами, обороняючи їх собою. В цей момент, Король Зла замахується мечем на Онука, але з’являється Страж раю, який щитом прикриває хлопчика і відбиває удар.
Темний Король Зла, побачивши Верховного Стража Раю, аж сахнувся (чорти заховались за Іродом).
Почалася бійка на мечах між Верховними силами Добра та Зла. Спочатку, темний почав перемагати, адже він був повен сил, бо його живили людські гріхи. В той момент, хлопчик почав молитися, і всі інші підхопили це, і почали молитися разом, співаємо колядку всім залом.
Світлий наносить останній удар темному Королю Зла, той відлітає в небуття. Його меч падає, а Ірод підбирає і замахується на Ісуса. Його зупиняє Ангел смерті, і говорить до нього, показуючи на годинник, що його час вийшов. Ірод в конвульсіях кричить, та Ангел смерті його забирає, і воїнів також.
Страж раю говорить слова, підходить до Ісуса, вклоняється Йому, і зникає.
Сцена 9
Чорти хочуть втекти, але ангели їх обступають і заставляють колядувати. Всі колядують, співають,чорти під цей шум тікають. Пастушки, царі, ангели говорять про те, що побороли Зло і кланяються Богові в яслах на Землі.
Після всіх підходить Онук до ясел, молиться і засинає. Бабуся його будить і Онук не розуміє, чи цесон чи все насправді було. Бабуся каже, було чи не було – не важливо, важливо в серці мати віру в Новонародженого Ісуса, надію на Нього і всеохоплюючу Любов.
Автор сценарію – Зоряна Лісевич, 2022 рік.
Wertep – eine inszenierte Erzählung über die Geburt Gottes auf Erden, die Reise von Maria und Josef nach Bethlehem, die Geburt Jesu in der Krippe, das Erscheinen des Sterns und der Engel am Himmel, wie die Hirten zum neugeborenen Kind kamen, um es zu verehren, und wie die Weisen (Könige) es besuchten. Es geht auch darum, wie Herodes gegen das Kind kämpfte und versuchte, das Erscheinen des Messias zu verhindern. Gleichzeitig wird diese Geschichte auf die Gegenwart übertragen, als Symbol für den ewigen Kampf zwischen Gut und Böse, für die Geburt Christi in jedem Land, in jedem Haus, in jedem Herzen und für das jährliche Erleben der Geburt Gottes auf der Erde.
Szene 1
Auf der Bühne erscheinen die Großmutter und ihr Enkel. Alles geschieht in der Gegenwart. Sie gehen, die Großmutter singt ein Weihnachtslied. Plötzlich sehen sie einen Schimmer des Sterns von Bethlehem. Die Großmutter bleibt stehen, blickt zum Himmel und lächelt. Der Enkel fragt neugierig, was das für ein Stern ist.
Die Großmutter beginnt, die Geschichte von der Geburt Jesu zu erzählen.
Szene 2
Maria und Josef erscheinen auf der Bühne. Sie spazieren und träumen von ihrem gemeinsamen Eheleben. Als sie sich verabschieden und Josef geht, erscheint der Erzengel Gabriel. Maria erschrickt zunächst, hört dann aber aufmerksam zu und nimmt die Botschaft des Gabriel demütig an.
Der Engel verschwindet, und das Bild wechselt zurück zu der Großmutter und ihrem Enkel. Der Enkel fragt erstaunt: „Wie ist das möglich? Und wie hat Josef reagiert?“
Nun wechselt das Bild zu Maria und Josef. Maria erzählt Josef mimisch von der Erscheinung des Engels und dass sie das Kind Gottes empfangen wird. Josef ist traurig und bereit, Maria zu verlassen, um sie vor dem bittern Scham zu bewahren. Maria geht traurig weg, und dem Josef erscheint der Erzengel Gabriel, der ihm bestätigt, dass Maria die Wahrheit spricht.
Szene 3
Herodes erscheint auf der Bühne. Er steht nachdenklich mit dem Rücken zum Publikum. Hinter ihm schleichen sich die Dämonen an, die zunächst miteinander sprechen. Sie fürchten sich, Herodes anzusprechen, da er sehr böse wirkt.
Die Dämonen nähern sich, verbeugen sich tief und schmeicheln ihm, bereit, ihrem Herrn zu gefallen. Herodes schreit, dass jedes Jahr die Geschichte von Jesu Geburt wiederholt wird, aber diesmal hat er den Obersten dunklen Engel – den König des Bösen – herbeigerufen, und nun wird alles so geschehen, wie er es will.
Die Dämonen fürchten sich vor dem König des Bösen und wollen nichts mit ihm zu tun haben, aber sie sind bereit, Menschen zu verführen, deren Sünden die Macht des Dunklen Königs des Bösen stärken werden. Sie laufen los, um ihre Aufgabe zu erfüllen.
Szene 4
Zwei Soldaten erscheinen auf der Bühne. Sie reden allerlei Unsinn, sind in Aufregung und loben ihren König. Herodes erzählt ihnen, dass die Weisen zum Messias kommen, und befiehlt den Soldaten, die drei Weisen zu ihm zu führen. Ein Soldat tritt dem anderen in den Rücken, und der andere rennt hinter den Königen her.
Während ein Weihnachtslied gesungen wird, denkt Herodes nach, wie er den Messias loswerden kann, und der Soldat kehrt mit den Königen zurück. Die Könige erzählen von dem Stern und dem neugeborenen Gott, dass sie ihm Geschenke bringen und ihm huldigen wollen. Herodes tut so, als wüsste er alles über den Stern und den Messias, aber da er keine Zeit für solche Dinge hat, weil er mit Staatsangelegenheiten beschäftigt ist, versichert er ihnen, dass er ihnen bald folgen wird, sobald er Zeit hat. Als die Könige gehen, ruft er seine Soldaten und befiehlt ihnen, den Königen heimlich zu folgen.
Szene 5
Auf der Bühne sind Maria und Josef zu sehen, die erschöpft nach Bethlehem gehen. Ihnen begegnen Dämonen, die von ihrer Aufgabe zurückkehren. Sie wollen auch diese beiden Menschen verführen, erkennen jedoch die Heilige Familie und diskutieren, wie sie Herodes gefallen können – sie könnten sogar Maria töten, damit der Messias nicht geboren wird.
Ein Dämon will Maria angreifen, aber als Maria sich umdreht, sieht sie niemanden, weil Engel den Dämonen den Weg versperren und die Heilige Familie beschützen. Josef beruhigt Maria, und sie gehen weiter.
Die Dämonen weichen erschrocken vor den Engeln zurück, die Engel lenken die Dämonen ab, und die Heilige Familie setzt ihren Weg fort. Die Dämonen machen sich lustig und prahlen, dass die Engel nichts tun können, weil das Böse bald auf Erden herrschen wird. Doch kaum haben sie dies gesagt, donnert es, alles erbebt, und die Engel sowie die Dämonen werden zurückgeworfen. Sie verstehen nicht, was geschieht.
Die Dämonen fliehen, und die Engel fliegen hinter Maria und Josef her.
Szene 6
Es donnert erneut. Auf der Bühne steht Herodes mit dem Rücken zum Publikum und schreit: Endlich ist der Oberste König des Bösen auf die Erde gekommen. Herodes tritt zurück, der König des Bösen triumphiert, befreit aus der unterirdischen Vergessenheit. Doch plötzlich ertönen Posaunen. Man hört die Stimme des Paradieswächters, der sagt, er habe den König des Bösen gesehen, was bedeutet, dass der Fluch seine Macht verloren hat.
In diesem Moment erscheint auf der Vorderbühne das Bild von der Großmutter und ihrem Enkel. Sie erschrecken, und die Großmutter sagt, dass dieser Donner Unheil ankündigt. Alte Menschen erzählten, dass der König des Bösen einst im Unterreich gefangen war, aber wenn man solchen fürchterlichen Donner hört, bedeutet es, dass das Böse sich erhoben hat, was Unheil über die Erde bringt.
Szene 7
Die Hirten treten auf die Bühne, erschrocken über den Donner zu dieser Jahreszeit, aber der Erzengel Gabriel erscheint und beruhigt sie, weil Gott geboren wird, und zeigt ihnen den Weg, wo sie dem neugeborenen Messias huldigen sollen. Die Hirten gehen. Ein Weihnachtslied „In Bethlehem glänzt der Stern“ erklingt, während Maria Jesus gebiert, und auf der Bühne sind Josef, Maria und die Krippe zu sehen, die das Kind wiegen und ihm singen.
Die Hirten betreten die Bühne, verneigen sich vor dem neugeborenen Gott, und hinter ihnen kommen die Könige, bringen Geschenke als den König der Könige der Erde. Die hinterlistigen Soldaten folgen den Königen und führen sie zu diesem Ort, Herodes.
Im Vordergrund treten der Enkel und die Großmutter zur Krippe, beten und gehen weiter.
Herodes, Dämonen und Soldaten stürmen herein. Gleichzeitig fliegen Engel, um Herodes zu stoppen, aber Herodes ruft, dass eine Macht über ihm erschienen ist, die sowohl die Engel besiegen als auch den Messias vernichten wird. Herodes lacht und zieht sich zurück. Der König des Bösen erscheint, stößt die Engel beiseite, kann jedoch nicht zu Jesus gelangen und fordert von Herodes, das Kind zu töten.
Herodes schwingt das Schwert, doch plötzlich erscheint der Engel des Todes. Herodes bleibt stehen.
Szene 8
In diesem Moment erinnert sich der Enkel, dass er seinen Stock bei der Krippe liegen gelassen hat, und sagt der Großmutter, dass er sie einholen werde, während er nur kurz zurück zum Stall geht, um den Stock zu holen. Der Enkel wird erstaunt eine lebendige Szene sehen, wie Herodes versucht, Jesus zu töten. Er rennt hin, ergreift seinen Stock und schlägt Herodes das Schwert aus der Hand, stellt sich schützend vor die Krippe.
In diesem Moment schwingt der König des Bösen das Schwert gegen den Enkel, doch der Paradieswächter erscheint, schirmt das Kind mit seinem Schild ab und wehrt den Schlag ab.
Der dunkle König des Bösen, als er den Obersten Paradieswächter sieht, schreckt zurück (die Dämonen verstecken sich hinter Herodes).
Ein Schwertkampf zwischen den höchsten Kräften des Guten und des Bösen beginnt. Zunächst hat der Dunkle die Oberhand, da er voller Macht ist, genährt von den Sünden der Menschen. In diesem Moment beginnt der Junge zu beten, und alle anderen stimmen mit ein und beten zusammen. Ein Weihnachtslied wird von allen im Raum gesungen.
Der Lichtengel schlägt den dunklen König des Bösen mit einem letzten Schlag, dieser wird ins Nichts geschleudert. Sein Schwert fällt zu Boden, und Herodes hebt es auf, um es gegen Jesus zu schwingen. Doch der Engel des Todes stoppt ihn und zeigt auf die Uhr, dass seine Zeit abgelaufen ist. Herodes schreit in Krämpfen, der Engel des Todes nimmt ihn und auch die Soldaten mit.
Der Paradieswächter spricht Worte, geht zu Jesus, verneigt sich vor ihm und verschwindet.
Szene 9
Die Dämonen wollen fliehen, aber die Engel umzingeln sie und zwingen sie, Weihnachtslieder zu singen. Alle singen, die Dämonen fliehen unter dem Lärm. Die Hirten, Könige und Engel sprechen darüber, dass sie das Böse besiegt haben und verneigen sich vor dem Gott in der Krippe auf Erden.
Nach allem geht der Enkel zur Krippe, betet und schläft ein. Die Großmutter weckt ihn, und der Enkel versteht nicht, ob es ein Traum war oder ob alles wirklich passiert ist. Die Großmutter sagt: Es ist nicht wichtig, ob es wahr war oder nicht, sondern dass man im Herzen den Glauben an den neugeborenen Jesus hat, die Hoffnung auf ihn und die allumfassende Liebe.
Drehbuchautorin: Zoryana Lisevych, 2022
